//
П’ять років після «Soleils noirs» Жулієн Елі повертається з ретельно дослідженою роботою, що стверджує себе як справжній кінотвір. Цього разу він звертає увагу на режим терору та насильства, створений транснаціональними компаніями у співпраці з мексиканським урядом та організованою злочинністю, що дозволяє їм привласнювати землю та експлуатувати ресурси. З повагою та уважністю до деталей фільм виявляє мужність та гідність опору цьому новому виду колоніалізму, що є як руйнівним, так і вбивчим за своєю природою та панує з абсолютною безкарністю. Камера зосереджується на обличчях тих, хто наважився висловити свою думку, а також на їхньому повсякденному житті, яке було перевернуте з ніг на голову. Вона підкреслює землю великої краси та багатства, позначену фізичними та психологічними шрамами.